За чемпіонатом світу з футболу в Україні слідкують по-різному. Більша частина вболівальників спостерігає виключно за драматургією Мундіалю. Інші, тобто меншість, через рев вувузел намагаються вникнути в нюанси південноафриканської спецпідготовки. До меншості, як ви розумієте, відносяться чиновники, що відповідають за підготовку України до Євро-2012. Для них репортажі з Преторії чи Йоханесбургу не просто оле-оле під пиво коло телевізора, а відео посібник в режимі онлайн. Вони розуміють, що трохи більше, ніж 700 діб все, що вони бачать на телеекранах, звалиться на їх голови. Ну, хіба що без багатодецибельних південноафриканських дудок, які вже створили ФІФА немало проблем. Але й без вувузел у України на сьогодні проблем більше ніж досить. УЄФА надав нам черговий випробувальний термін до початку вересня, коли Наглядова рада знову вирішуватиме, скільки українських міст збережуть за собою право приймати фінал європейського чемпіонату з футболу. Віце-прем’єр з підготовки України до Євро-2012 Борис Колесников запевнив, що літо 2010 буде самим гарячим.
- Борисе Вікторовичу, три місяці тому ми з вами зустрілись після вашої першої інспекційної поїздки по приймаючих містах. Через деякий час за цим маршрутом відправився і Мішель Платіні. Після чого знову виникла загроза втрати двох міст. На початку червня пряма загроза зникла, але Україна все одно залишилась у підвішеному стані, отримавши черговий випробувальний термін до початку осені. Давайте в цій же моделі пройдемось «стежкою Платіні».
- Львів. Роботи на стадіоні ввійшли у графік, і сьогодні можна казати, що наприкінці літа наступного року він буде зданий в експлуатацію. І на ньому вже можна буде грати в футбол. Проект благоустрою ще допрацьовується. Я не хочу згадувати ні добре, ні погане, але якби попередня влада хоча б передала нам в повному об’ємі проектно-кошторисну документацію, навіть нічого не побудувавши, нам було б набагато легше рухатись далі. Львівський аеропорт. Смуга будується. Є проблеми, пов’язані з торф’яниками та відводом води в одній з частин майбутньої смуги. Але питання більше технічне, ніж організаційне. Цю проблему можна розв’язати. І немає ніяких сумнівів у тому, що новий пасажирський термінал та смуга будуть побудовані. До того ж, у всіх чотирьох аеропортах (під питанням поки що тільки «Бориспіль») будуть побудовані автовокзали. У безпосередній близькості і в одній площині. Щоб не потрібно було бігати з чемоданами вгору і вниз по сходах. Тобто максимально враховуємо світовий досвід.
Київ. Національний стадіон активно будується. І ми плануємо його відкрити наприкінці червня наступного року. Так, там, можливо, не будуть готові деякі приміщення. Але на вдосконалення, доопрацювання та зовнішній благоустрій в нас залишається час з липня 2011-го до квітня 2012-го.
- Тобто через рік будуть готові трибуни, дах та газон?
- Безумовно. І, до речі, не можна не торкнутись теми збільшення кошторису, яке зараз активно обговорюється. Насправді говорити зараз нема про що. Так як попередня влада не залишила жодної проектно-кошторисної документації. Тому казати про подорожчання чи здешевлення взагалі немає сенсу, немає від чого відштовхуватися. Як можна казати, що стадіон міг коштувати, скажімо, мільярд двісті гривен мільйонів гривень, якщо попередній уряд сплатив одному підряднику вісімсот мільйонів гривень тільки за покрівлю та облицювання стадіону? І до закінчення робіт говорити про вартість некоректно. Тим більше, що стосовно реконструкції НСК «олімпійський» з того, що було, залишились тільки залізобетонні конструкції другого ярусу шістдесятих років минулого сторіччя. Це 10-15 мільйонів доларів. Їх дешевше було б знести та відлити абсолютно по-новому, піж іншими кутами, зробити максимально зручними для глядачів. Так що, по суті, це абсолютно новий стадіон. Від старого стадіону, за виключенням скелету другого ярусу, не залишиться жодного як відкритого, так і закритого приміщення. Аеропорт «Бориспіль» будується…
- Можна ще про стадіон. Три місяці тому йшла мова про дві ділянки землі, що належать приватним фірмам. Їх повернули стадіону. Тепер мова про багатоярусниу зону гостинності…
- МИ попросили Київраду позапланово виділити землю під найсучасніший льдовий каток на 500 глядачів для того, щоб там могли займатись 800 спортсменів. Всі вони мають отримати спочатку нове місце для тренувань. З 24 червня за 120 днів має бути зданий новий каток в Дарницькому районі. Туди переїдуть усі спортсмени. Після цього ми демонтуємо «Крижинку». Так що і ця проблема також вирішиться. Тобто, спочатку новий каток юним спортсменам, а потім – знос «Крижинки». Як кажуть, жодного дня без тренування. Повертаємось до аеропорту «Бориспіль». Він будується. До того ж аеропорт виграв два судових процеси та відсудив землю, яка, за логікою, взагалі ні при яких обставинах не мала бути переданою ні приватним, ні державним компаніям. Залишилось дві спірні ділянки навколо головного терміналу Д. Зараз будемо займатись позовами. Це вже не стосується пасажирів. Зрозуміло, це заважає будівництву аеровокзалу. Але проблеми переміщення між терміналами зняті. По готельному фонду ви начебто знаєте – і Київ, і Львів особливих проблем не мали. Тобто буде достатньо готелів для того, щоб провести змагання.
Тепер Харків. Проблема Харкова – це кількість готельних номерів. Але на сьогодні план реконструкції та будівництва нових готелів дозволяє стверджувати, що всі номери, в усякому разі, до проведення групового турніру, будуть готові. І вболівальники отримають комфортабельні місця для проживання. Аеропорт харківський будується. До заходів до дня міста – орієнтовно 27 серпня – буде зданий в експлуатацію пасажирський термінал. Це, що стосується приватного проекту. Держава будує нову злітно-посадочну смугу. Але ці роботи будуть завершені в 2011 році – об’єм роботи великий. Я вже казав: якщо за 19 років ми побудували одну смугу і жодного терміналу, то за ці два роки треба побудувати чотири термінали. Три державних і один – харківський – приватний. Плюс три нові злітно-посадочні смуги. А це – проблема навіть для більш фінансово спроможних країн, таких, наприклад, як Росія. Вони можуть за рік побудувати максимум одну смугу. Проблеми доріг у Харкові також вирішуються. Так що тут складних питань, що не можна було б вирішити, я не бачу. Що стосується скандальної ситуації навколо парку імені Горького…
- Якщо можна, до парку – про інший випадок. Минулого тижня інформагенція УНАН повідомила, що Олександр Ярославський, який в минулому році позичив гроші місту на реконструкцію доріг, що прилягають до стадіону, сьогодні з 27 мільйонів отримав назад тільки шість. При цьому ви доручаєте Ярославському будувати аеровокзал…
- Я не можу Ярославському нічого доручати. Я хочу, щоб усім було абсолютно зрозуміло наступне: де роль Ярославського як приватного інвестора, а де – роль держави. Після закінчення ремонтних робіт із будівництва додаткових евакуаційних виходів можна буде сміливо сказати, що харківський стадіон «Металіст» на 78-80% побудований за рахунок держави, а також міського та обласного бюджетів. Олександр Владиленович (Ярославський – ред.) вніс близько 20-22% від вартості стадіону. За що йому всі вдячні. Що стосується пасажирського терміналу, то це приватний проект Олександра Владиленовича. За що йому теж велике спасибі від Національної агенції по Євро-2012. Смуга, як я казав, будується виключно за рахунок держави. І те, що ви сказали, для мене – новина. Але свої роботи Олександр Ярославський веде не в чистому полі. Він веде їх в місті. Тому, якщо у нього є затверджений перелік робіт, і місто не повертає гроші, це одне питання. А якщо переліку немає, тоді це приватна ініціатива, і місто грошей не поверне. Тут потрібно розбиратися. Але якщо місто позичило у нього гроші, воно повинне їх повернути. Це навіть не підлягає обговоренню.
- В такому разі повернемось до історії навколо парку імені Горького. Протистояння влади та противників вирубки дерев викликало увагу міжнародних організацій, включаючи Amnesty International. В результаті довелось втрутитись УЄФА, і директор турніру Мартин Каллен направив вам листа з цього приводу.
- Як запевняє міське керівництво, цей план робіт з будівництва зручних розв’язок в місті Харкові був прийнятий ще в 1947 році. В усякому разі так стверджує пан Добкін. Ми з допомогою спеціалістів, в тому числі з Міністерства екології, уважно вивчимо ситуацію. І по максимуму врахуємо їх зауваження. З іншого боку, УЄФА абсолютно справедливо вимагає виконання плану мобільності. Тобто плану роботи міста на момент проведення чемпіонату. І якщо ця дорожна розв’язка, що з’єднує кілька міських доріг, створює харків’янам та гостям міста додаткові зручності, то потрібно чимось поступитись. По обидві сторони конфлікту висловлюються абсолютно протилежні точки зору. Ми зараз детально вивчаємо ситуацію. І я вам гарантує, що редакція «Зеркала недели» до 19 червня отримає детальну відповідь з цього приводу.
- Тепер Донецьк. Почнемо з аеропорту?
- По донецькому аеропорту ми вийшли з нульового циклу. Відбувається монтаж опалубки для першого та другого поверхів терміналу. В кінці листопада генпідрядник зобов’язався вийти на рівень оздоблювальних робіт. І, в цілому, ми вже можемо починати освоювати технології з управління донецьким аеропортом. Смуга побудована. Залишились рульожні доріжки, радіо, світло та інша техніка.
- А хто фінансує будівництво терміналу? Приватний інвестор чи держава?
- В Україні інвестор пасажирського терміналу є тільки в Харкові. Тому фінансує держава.
- Що в Донецьку з готелями?
- План, представлений містом, і всі роботи, які ведуться, дозволяють Донецьку гідно прийняти гостей у 2012 році. Є проблеми по класності готелів. П’ятизіркових номерів не вистачає. А по трьох зірках – профіцит.
- А в чому суть проекту, запропонованого фондами Ахметова та Колесникова? Я маю на увазі ідею перевозки вболівальників класу VIP на матчі в Донецьк літаками з Києва?
- Йдеться тільки про півфінал. Оскільки ще в 2007 році було вирішено, що відкриття чемпіонату пройде в Варшаві, фінал – у Києві, а півфінали – у Варшаві та Донецьку. І тоді ж висловлювались пропозиції, що заради одного півфіналу будувати 1200-1500 п’ятизіркових готельних номерів немає ніякого сенсу. Для чого вони потрібні в нетуристичному Донецьку? Півтори тисячі номерів – це десять «Донбас-паласів». А ідея полягає у тому, що запропонована компенсація витрат шляхом чартерних перевезень на півфінал з Києва. П’ятдесят хвилин польоту – і ніяких проблем. До того ж, додатковий прибуток отримають київські готелі. Донецький аеропорт матиме найвищу категорію по смузі. Тобто, йдеться про 10-15 додаткових чартерів. На комфортабельних «боїнгах» чи «аеробусах». Повірте, це досить просто. До того ж, мова про організовані групи. Це спонсори чемпіонату, сім’я УЄФА… І якщо УЄФА таку концепцію прийме, то ми будемо дуже вдячні. В тому, що все буде побудовано вчасно ніхто не сумнівається. Але виникає інша проблема – управління цими об’єктами. УЄФА задає з цього приводу абсолютно справедливі запитання стосовно розуміння в Україні методів сучасного авіаційного бізнесу. Це менше стосується Києва, хоча питання також є. А ось Львов і Донецьк – це більш серйозно. Тому що там 30 літаків протягом 30 хвилин останній раз приймали десь у 89-90-х роках. Тобто проблема і з персоналом, і з топ-менеджментом. Персонал ми готуємо. Топ-менеджерів будемо запрошувати. Одного-трьох (поки думаємо) світового рівня. І будемо формувати місцеві команди з випускників авіаційних вишів, тому що ставимо виключно на українську молодь. З топ-менеджерами ми підписуємо трирічні контракти, в яких одним з пунктів буде підбір команди та підготовка. І у молоді з’являється чудова можливість отримати на місці на практиці світовий досвід. Природно, у сполученні із зарубіжними стажуваннями. Друга проблема – як керувати стадіонами. Є домовленість з ФК «Шахтар» про те, що топ-менеджерів ми будемо стажувати на «Донбас-арені». Хоча не виключені і короткострокові зарубіжні стажування. На тому ж стадіоні «АренА» в Амстердамі, де проходив стажування менеджер «Донбас-арени». Це в першу чергу стосується київського стадіону, тому що його місткість на 20 тисяч більше, ніж в Донецьку.
- Незважаючи на ваш оптимізм…
- Стриманий оптимізм…
- Добре. Незважаючи на ваш стриманий оптимізм, є фактори, на які Україна вплинути не в змозі. В першу чергу це стосується досить песимістичних макроекономічних прогнозів стосовно європейської економіки. Це і обвал євро, і чи не розвал ЄС. Спочатку Греція, потім Італія з Португалією. Тепер вже Іспанія потребує 300 млрд. євро… Україна що, може самотужки витягнути весь проект Євро-2012 без інвестицій?
- Пропозицій стосовно зв’язаних кредитів зараз досить. До того ж не з Європи, а з країн Південно-Східної Азії та Північної Америки. Навіть більше ніж досить. Але в цьому випадку основні роботи мають виконувати іноземні спеціалісти. Причому це стосується не тільки управлінців вищої ланки, але й рівня виконробів. Але ми на це просто не можемо піти. Тому розглядаємо тільки пропозиції по довгостроковим займам з терміном погашення від 7 до 10 років.
- На ваш погляд, триваюча криза зможе критично відобразитись на долі Євро-2012? В тому сенсі, що якщо все буде надалі розвалюватись, то Європі буде не до футболу.
- Я не хочу бути таким песимістом. Це питання більше до керівництва Євросоюзу. Але настільки драматизувати ситуацію я б не став. Згадайте, восени 2008 року здавалось, що розвалиться увесь світ. Але всі уряди знайшли спільну мову з бізнесом і допомогли йому вийти з кризи. Тому що бізнес в будь-якій країні – це і основний роботодавець, і основний рушій економіки. Хіба що за виключенням КНДР. Тому, я думаю, європейську кризу буде подолано.
- Окрім листа про ситуацію в Харкові з парком Горького, Мартин Каллен написав вам ще і листа з приводу критичної ситуації в Україні з безпритульними тваринами. Точніше, з тими жорстокими методами, які використовує влада на місцях, скорочуючи чисельність бездомних тварин в містах. Я розумію, що це компенсація місцевої влади, але факт залишається фактом. Наскільки швидко можна буде показати Європі, що Україна почала позбавлятись від варварства?
- Цей лист абсолютно справедливий. Тут ні додати, ні відняти. І ви правильно зауважили, що це компетенція виключно місцевих муніципалітетів. Тому що всі національні закони в цьому плані прийняті. Тому в липні з кожного міста ми будемо вимагати план про створення притулків для бездомних тварин. Щоб Європа побачила, що Україна – це цивілізована держава, де до тварин ставляться гуманно. І для вирішення цієї проблеми в разі необхідності ми готові переглянути фінансування муніципальних програм і бук збільшення…
- Три місяці тому, відповідаючи на запитання про те, чи не боїтесь ви, що існуюча система чинитиме супротив, в тому числі саботуючи ваші дії, ви сказали (цитую): «Будуть заважати – будемо боротись. Активісти саботажу поповнять армію безробітних. У нас для цього достатньо сил». Як зараз? Система не виявилась надто лякливою?
- Ні. Особливих активістів саботажу не знайшлось. Були якісь незначні питання, які виникали від нерозуміння глобальності проблеми з боку окремих чиновників з Міністерства фінансів. Але це можна зрозуміти і пробачити, тому що Україна ніколи таких змагань не приймала.
- А на місцях? Не модна ж з Києва від слідкувати кожен крок того чи іншого чиновника?
- Я не хотів би кидати камінь в город місцевого самоврядування. По тим же бездомним тваринам вони повинні признати свою вину і прийняти план швидкого вирішення проблеми. А якщо говорити в цілому, то поки нашому місцевому самоврядуванню не притаманні функції, які прийняті в усьому світі. І тут вина взаємна. З 1917 року по 1991-й вони тільки ставили печатки, підтверджуючи законність дій КПРС. А зараз вони ставлять печатки, підтверджуючи законність дій обласних та районних адміністрацій. Така ситуація неприйнятна.
- Але при цьому назвати місцеву владу повністю безініціативною складно. Правда, ці ініціативи часом здебільшого схожі на шантаж. Наскільки достовірна інформація про те, що влада Львова вимагала від вас передати підряд на будівництво підстанції під Євро-2012 конкретній фірмі, пов’язаній з мером Львова Андрієм Садовим, в обмін на позитивне голосування Львівської міськради з приводу зносу гаражів, які фактично блокували будівництво аеропорту?
- По Садовому – це неправда. Ми звернулись до депутатів Львівської міської ради з тим, що якщо рада бере на себе право відмовитись від чемпіонату, то нехай ця місцева рада звернеться до мешканців Львова та скаже, що чемпіонат Львову не потрібен. Тому ми не будемо ходити на сесії і приймати рішення, що дозволяють побудувати львівський аеропорт. І я хочу після цього подивитись на реакцію львівської громади. Не думаю, що вона буде позитивною. Тому неявка на одну з сесій і неголосування по гаражах поки можна розглядати як непорозуміння.
- Тепер Київ. Після призначення на пост першого заступника мера пан Попов поки не відповів на питання, хто в Києва буде відповідати за підготовку до Євро-2012. Тобто, залишається незрозумілим, чи буде в столиці, скажімо, профільний віце-мер. Чи він взагалі не потрібен?
- Києву віце-мер по Євро-2012 не потрібен. Тому що підготовкою до чемпіонату займаються всі служби міста. Ще раз нагадаю: те, що намічене на рівні держави, буде побудовано у встановлені терміни. І зараз питання у підготовці топ-менеджменту. Ми говорили про аеропорти. Там все значно зрозуміліше. Конкретний об’єкт і конкретна команда. А ось план мобільності – це набагато складніше. Як переміщувати маси вболівальників в обмежений час у перенавантаженому місті – справді проблема номер один. І тут ніякого віце-мера Києва по Євро-2012 не вистачить. Тут потрібне поєднання дій всіх – від Київради до Київпастрансу та метрополітену. І якщо план мобільності буде успішно реалізований, то можна говорити, що проект Євро-2012 склався.
- Але поки відповідатиме пан Попов!
- Відповідати, безумовно, буде Попов. Але з усією компанією. Тобто всі. На чаші терезів лежить імідж України. Це важливіше, ніж доля будь-якого чиновника. Обраного чи призначеного.
- Минулого разу серед джерел фінансування проекту ви згадували в тому числі і про новий закон щодо ігорного бізнесу. Кілька днів тому Михайло Бродський підбивав підсумки у підготовці закону, який, за його словами, фактично готовий. Проте він не озвучив питання, пов’язане з новим форматом державних лотерей, про які ви згадували три місяці назад… Проект залишається в силі?
- Так. Чи будуть в одному проекті ігорний бізнес та лотереї, поки обговорюється. Що стосується безпосередньо лотерей, то на сьогодні в Україні діють чотири ліцензії. Реально працюють три. Термін їх дії до 2012-2013 років. Ми дамо їм допрацювати до закінчення терміну. Ніхто ліцензії не відбиратиме. Після закінчення терміну дії всі лотереї будуть виключно державними.
- А стосовно ігорного бізнесу ніяких змін не відбулось? Казино тільки в дорогих готелях і на курортах…
- Казино можна буде відкривати тільки в готелях. Далі йде розділення на дві групи. Вся Україна без курортних зон. І в цій групі казино можуть відкривати тільки п’ятизіркові готелі з номерним фондом не менше 60 номерів. Друга група – курортні зони. Їх перелік входить у цей закон і є його невід’ємною частиною. У другій групі казино можуть відкриватись в готелях класом нижче. Ліцензія видається на сім років. Вартість її еквівалентна 5 млн. доларів. Сплачується щоквартально. За квартал вперед. Тобто, близько 60 доларів на місяць або 180 тисяч за квартал. Це що стосується оплати ліцензії, яка видаватиметься Міністерством фінансів України. Додатково проводитиметься оплата за столи. Близько півтори тисячі доларів на місяць за кожен стіл. Але це вже буде проблема і доходи місцевих рад. Держава продала ліцензію, вклало гроші в державний бюджет. А кількість столів будуть контролювати місцеві ради.
- А гральні автомати, які насправді нікуди не зникали, а лише змінили вивіску на «інтерактивний інтернет»?
- Це питання поки що зависло в повітрі. Як показує досвід країн СНД та Східної Європи, 80% ринку – це все-таки автомати. Але допустити хаос, який був минулого разу і який, нажаль, приховано продовжується сьогодні, особливо у Києві, не можна. Ми знаємо факти. Знаємо, що за кожною точкою хтось стоїть. Будемо виявляти. Як саме, розповідати не хочу. Але коли ми почнемо видавати ліцензії, то ті, хто почне працювати легально, самі сприятимуть виявленню нелегалів. До того ж, якщо дозволити автомати, то вони мають знаходитись тільки всередині казино. Але в п’ятизіркових готелях тримати великі зали ігрових автоматів, розрахованих на інший контингент, нелогічно.
- Повернемось до плану мобільності. Нещодавно прозвучала інформація, що Донецький виконком планує ввести муніципальне таксі, паралельно з закриттям усіх приватних диспетчерських. І цей досвід планується поширити на всю країну.
- Так, розмова про муніципальне таксі була. Але це ні в якому разі не має заважати інтересам приватного бізнесу. Це може бути тільки суб’єктом конкуренції. Не більше. Так що питання про надання міським радам права створення муніципальних таксі я би поки що відклав. Ще не все вирішено з пасажирським транспортом загального користування. Нехай вони спочатку цю проблему вирішать, а потім говоритимуть про таксі. Так, міста повинні мати право визначати місткість салону, ємність багажника, колір таксі. Але перехідний період має бути не менше трьох років. Муніципалітет має отримати всі права по контролю. Щоб людина була впевнена: вона викликала саме таксі. Інакше де гарантія, що під виглядом таксі до вас не приїде машина з бандитами. На добовому склі обов’язково повинна бути ліцензія . В салоні – бейдж водія. Як в усьому світі. Щоб був відповідний колір і знак міста, де видана ліцензія. Тому що таксі з ліцензією, виданою в Каховці, не може працювати на маршруті Ялта-Севастополь.
- Ще однією темою обговорення стала заява про те, що промо-ролики, що рекламують Україну, будуть замовлятись за кордоном. Що це - недовіра до вітчизняного рівня?
- Україна замовляє промо-ролики не за кордоном. Ми їх замовляємо дочірнім компаніям світових лідерів в Україні. Так що працювати будуть, безумовно, українські спеціалісти. Ну, не потрібно ж пояснювати, що краще, ніж українці, про нашу країну ніхто сказати не може. Напевно, інформацію не до кінця розтлумачили.
- Не можу не запитати про Експо-2010 у Шанхаї. На перший погляд дивно, що в Україні така планетарна подія взагалі не освітлюється. Але при більш детальному розгляді виявляється, що говорити нема про що. Тому що в українському павільйоні наші досягнення представлені живим гончарем, який ліпить з глини горщики, і можливістю для бажаючих власноруч розфарбувати писанку. Все. Більше нічого. І це при тому, що в день виставку відвідує від 300 до 400 тисяч чоловік. Тобто, України як країни, що приймає Євро-2012, та ще й на фоні чемпіонату світу з футболу, не існує…
- А що ми могли зробить за 90 днів? Як нова влада могла змінити концепцію та створити нову експозицію, якщо за два попередніх роки взагалі нічого не було зроблено? Це було фізично неможливо. Згоден, що це величезний прорахунок. Але серйозні компанії (я вже не кажу про країни) готуються до таких виставок як мінімум рік. Тим більше, що про будівництво павільйону було відомо рік тому. Тобто з жовтня-листопада його можна було починати концептуально насичувати. Зокрема і по Євро-2012. Будемо знаходити втіху у тому, що виставка проходить у Китаї, а чемпіонат відбуватиметься в Європі.
- Після 11 червня, тобто після закінчення чемпіонату світу, УЄФА починає рекламну кампанію Євро-2012. Що ще, крім промо-роликів, готує Україна?
- УЄФА свою рекламну компанію концентруватиме на самому турнірі. А наше завдання – рекламувати Україну. Як країну, де гості будуть почуватись комфортно. Так що мета одна, але підходи різні.
- А які готуються програми з метою запобігання проколів, скажімо, як з Експо-2010? Про що ще можна говорити, окрім промо-роликів?
- Ролики – це частина мікс-маркетингу. Ще є промо-акції… Але я зараз не хочу розкривати всі плани…
- А коли це можна буде зробити?
- Про сезон 2010-2011 ви дізнаєтесь у вересні і все побачите. У нас є завдання презентувати Україну з двох позицій. В цілому. Тобто, незалежно від того, які країни потраплять до фінальної частини чемпіонату. І кліпи будуть зніматись в цільовій спрямованості, з урахуванням ментального сприйняття тієї чи іншої країни. Другий напрямок більш вузький. І розрахований на ситуацію, коли вже будуть відомі і учасники, і календар ігор. Тобто коли буде абсолютно зрозуміло, де робити рекламу. Умовно кажучи, коли збірні Голландії, Португалії та Чехії грають у Львові, то ми точно знаємо не тільки цільову групу, але і місце її перебування.
- Що ви плануєте робити після засідання Наглядової ради УЄФА у вересні?
- По-перше, УЄФА має упевнитись в тому, що ми значно просунулись у програмі підготовки, і всі чотири міста України готові приймати чемпіонат. Потім ми починаємо підготовку управління аеропортами та стадіонами. Далі – весна, літо, осінь 2011 року. Період суворих випробувань в реальному часі реальними спеціалістами всіх об’єктів, побудованих до Євро-2012. Плюс розвертання туристично-інформаційної інфраструктури у містах.
Андрій КАПУСТІН
ЗЕРКАЛО НЕДЕЛИ, №24 (804) 26 червня – 2 липня 2010
